Перше враження від цього міста прямо пропорційне тому, з якого боку мандрівник сюди заїздить. Взагалі ж, найкращий варіант пізнати Умань – народитися тут. Так пощастило не всім, а приблизно восьми десяткам тисяч, і я одна з них

Юлія Колісник

«Умань, добра, ласкава Умань…» – так зачудовано Василь Симоненко писав про славетне містечко на Черкащині. Він єдиний з великих присвятив поезію «Уманським дівчатам». І це унікальний погляд на місто, бо зазвичай Умань викликає у наших людей тільки дві асоціації: «Софіївка» і хасиди, хасиди й «Софіївка» – все. Якщо ж ви раптом уперше чуєте про Умань, то, мабуть, живете не в Україні, інакше як можна не знати про туристичне місто у самому її центрі, ще й на перетині міжнародних шляхів? Таке варто побачити. Неважливо, чи їдете ви сюди спеціально, чи забрели на шляху з Києва до Одеси, чи провели тут півжиття, як я. У всякому разі, ця скромна – в давнину польсько-єврейська, а тепер українська – провінція знайде, чим зацікавити.

«Я приїхав з Гуманя»

Дуже смішно, звісно, але ніколи так не жартуйте. Містяни одразу ж вирахують, що ви нетутешні, а моволюби ще й окинуть зневажливим поглядом. І річ ось у чому. По перше, Умань – це категорично вона, тобто іменник жіночого роду. Чому? Народна етимологічна байка говорить, що колись тут, на великому перехресті доріг, стояла знана корчма «У Мані», де зупинялися і простак, і шляхтич, і всякий чоловік з дороги. І розрослася вона згодом у ціле місто, що назвали іменем привітної господині. Атож, ніяк інакше!

А по правді – з Уманню просто так історично склалося, це треба затямити. По-друге, властивий для української мови протетичний звук «г» у цьому випадку більше жарт, аніж правда. Ніхто Умань так не називає – за винятком хіба що якоїсь бабці з околичного села – і вам не слід.

! IMG_9773

«О, я знаю, де це! Був у вашій «Софіївці»

Кожне друге моє знайомство неминуче доходить до подібного вигуку. «Софіївка» – візитівка міста, вишуканий дендропарк XVIII століття, одне із семи чудес України, а передусім – розкішний подарунок для польської авантюристки, даруйте, аристократки Софії Потоцької від чоловіка-магната. Краса «Софіївки» – в античності. За задумом архітектора, цей парк ілюструє окремі частини поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Одного разу, прогулюючись, мабуть, усоте від храму Посейдона до павільйону Флори, я затерлася між туристами і трохи послухала екскурсовода…

! IMG_9942

Виявилося, що колись Микола І назвав парк «Царициним садом» і передарував його своїй дружині (дуже оригінально!), а після Жовтневої революції «Софіївку» стали називати «Садом III Інтернаціоналу». Ах, як звучить! І зразу уявляєш, як урочистий комуніст милується витонченою Венерою в мармурі, а поруч Аполлон і Амур мелодійно заливаються більшовицькими гаслами. Ну, минулося, і добре – сьогодні «Софіївка» знову приваблює первозданністю: таємничі гроти, химерні каменюки, екзотичні рослини… Кожна забава у парку коштує не більше 50 грн, а є їх тут чимало. З-поміж традиційних туристських розваг особливо вирізняється одна – подорож підземною річкою Ахеронт – сильні враження за 40 грн. Така сама і вартість входу для дорослого, а якщо гуляєте із «просунутими» місцевими, то можете зайти, а точніше залізти, «на халяву» – через дірку в паркані. Цим способом активно користувалися і самі уманці, поки нам не дозволили відві­дувати «Софіївку» взагалі безкоштовно.

! IMG_9695

Маленький Ізраїль

Для хасидів виділено цілий квартал, але упевнено вони почуваються на будь-якій вулиці міста. Хто не в курсі, йдеться про величезну спільноту брацлавських хасидів. Щороку десятки тисяч їх прибувають до Умані з усього світу, щоб ушанувати великого духовного лідера – цадика Нахмана. Так-бо він заповідав, і кожен його послідовник вважає своїм обов’язком хоча б раз у житті відвідати це святе місце. Найбільша концентрація хасидів на душу населення припадає на іудейський Новий рік – Рош Гашана, який святкують восени.

Це час великого тріумфу для Умані: місто згадують на головних телеканалах країни, гроші падають до гаманців підприємливих містян (жити гостям десь-то треба). Непереливки стає уманським комунальникам, коли після свята у хасидів починаються 10 Днів каяття. Це період, коли заборонено робити будь-що, навіть прибирати сміття, коли на «свою» територію гості не пускають навіть її господарів.

З іншого боку, хасиди створюють в Умані неймовірний колорит. Згадуваний вище квартал – це щось незбагненно цікаве: посеред українського міста утворився маленький Ізраїль, де всі вивіски написані івритом, де ходять хасиди у громіздких головних уборах, де зустріти звичайного містянина, вважай, рідкість.

Не парком єдиним

Вважати, що Умань – це тільки «Софіївка» і хасиди, значить, ніколи не бувати там. Думаю, треба сказати, що це місто свого часу було більш європейським, аніж зараз, і славилося високою «культурністю». Зараз її відгомін красиво зачаївся у величі старих готелів, забутого кінотеатру, ринкових рядах XIX століття, на старому польському кладовищі. Маємо тут і єдину в області виправну жіночу колонію, щоправда, то сумнівний туристичний об’єкт. А ще, за версією американської телекомпанії CNN, Умань входить до ТОП-11 міст, які варто відвідати в Україні. Тож коли наступного разу їхатимете на море, зазирніть по дорозі до провінції конт­растів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

2 × 2 =