Євген Рафаловський, фото автора

На цьому острові спецій, великих мандрівників, рабів та работоргівців я хочу зустріти людей-привидів, які на Занзібарі ховаються від мисливців за їхніми головами, руками, ногами і навіть волоссям

Альбіноси Хасан та Аїша разом зі своїми ровесниками

Занзібар – спокійний острів, піратів тут давно немає, рабів теж. Він навіть став прихистком для «прозорих людей». Важко повірити, що в XXI столітті, коли ми збираємося освоювати Марс, в Танзанії досі дуже високо цінуються амулети «джу-джу», виготовлені з… людей, точніше, з людей-альбіносів. У Танзанії на них ведеться таємне полювання! Якщо вплести в рибальські сіті волосся альбіноса – зловиш більше риби. Якщо закопати кістки альбіноса на копальні – вони обернуться на коштовні камені. Якщо зайнятися сексом з жінкою-альбіноскою або з’їсти сушені геніталії альбіноса, то можна вилікуватися від СНІДу, а випита кров переможе рак і так далі…

img_3015
Альбіноси Хасан та Аїша разом зі своїми ровесниками

Перелік звірств не вкладається в голові! Здається, що це все – сюжет триллера! Так і є, на материку танзанійські альбіноси живуть, як у фільмі жахів. Їх в будь-який момент можуть вбити або покалічити, запросто, посеред білого дня відрубати руку чи ногу. Довіряти не можна навіть родичам!

З нами цією страхітливою інформацією поділився занзібарський альбінос Хасан Мосхін. Йому 52 роки, він шкільний вчитель, викладає англійську та історію. На Занзібарі він почувається в безпеці, може, тому, що тут 95% населення сповідують мусульманство, і тут практично немає різних шаманів, чаклунів, знахарів.

Зате на материку тіло, органи і кінцівки альбіноса – це прибутковий бізнес. Відомо, на що готова забезпечена людина перед загрозою невиліковної хвороби.

Постачальники чудо-ліків знаходяться легко. Середній дохід танзанійців – 900–1000 доларів США в рік. А за живого чи мертвого альбіноса можна отримати від 5 до 50 тисяч доларів!

img_2805
Альбінос Джамала Джума Гола не почувається серед ровесників білою вороною. В школі їй подобається, вона гарно вчиться, у неї є подруги

Людські амулети «джу-джу» цікавлять рибалок з озера Вікторія, де за останні роки дуже знизилися улови, старателів алмазних родовищ, а також заможних міських бізнесменів.

Частина «товару» взагалі йде на експорт: шкіра альбіноса користується попитом у шаманів у Західній Африці і навіть у ПАР.

Уперше європейці дізналися про цих нещасних людей з розповідей іспанського конкістадора Ернана Кортеса в XVI столітті. У Мексиці, в палаці імператора Монтесуми, він бачив кімнату для «абсолютно білих» людей, яких приносили в жертву богам під час сонячних затемнень.

Але зараз не ХVІ століття! Доведено, що в дуже ізольованих спільнотах, де прийняті шлюби між родичами, відсоток альбіносів може різко зростати.

Узагалі альбіноси є в усьому світі, на кожні 20 000 осіб припадає один альбінос. Але чомусь у Східній Африці, а особливо в Танзанії їх значно більше! Співвідношення становить 1: 3000, а за деякими оцінками з 42-мільйонного населення Танзанії альбіносів є понад 35 тисяч, тобто, практично на кожні тисячу двісті чоловік танзанійців – один «прозорий».

img_2737
Автор матеріалу Євген Рафаловський та 52-річний шкільний вчитель Хасан Мосхін серед учнів місцевої школи

У XIX столітті таких немовлят, що народилися з білою шкірою, зазвичай вбивали, а матір виганяли з сім’ї, вважаючи, що вона осквернила себе і свій рід зв’язком з білим чоловіком. Але альбіноси продовжували народжуватися в глухих африканських селах, навіть там, де ніколи не бачили білих. Тоді альбіносів називали «Зеру-Зеру», що означає «привиди».

Але що найцікавіше – кривавий бізнес на тілах альбіносів з’явився в Африці з приходом цивілізації. І до цього часу інтенсивно розвивається, а поліцію і чиновників підкуповують!

Навіть родичі альбіносів нерідко беруть участь у цій кривавій справі. Траплялися випадки, коли сім’ї самі продавали або й убивали своїх «білих» дітей.

Одного такого татуся затримали на кордоні з головою його власної доньки в мішку – чаклун з сусіднього Бурунді обіцяв йому заплатити за фактичною вагою товару.

img_2062
Занзібарські красуні біля входу до лікарні, де перебувають їхні рідні

Рибалка з озера Танганьїка намагався продати свою 24-річну дружину-альбіноску двом бізнесменам з Конго за 2 тисячі фунтів стерлінгів.

Тільки завдяки міжнародному розголосу в 2009 році вперше три групи вбивць альбіносів постали перед судом і за свої звірства були засуджені до смертної кари.

Тоді торговці, щоб уникнути шибениці, стали більше калічити альбіносів, відрубуючи їм прямо на вулицях і в будинках кінцівки – руки і ноги. Особливо потерпали жінки і діти, які не могли себе захистити.

Навіть у разі затримання вбивць, їм загрожувало від 5 до 8 років в’язниці за тяжкі тілесні ушкодження. Зате, кажуть, що рука альбіноса на чорному ринку в Танзанії коштує 1500 доларів!

img_2783
Школярки чекають учительку

Зараз багато інвалідів-альбіносів живуть в інтернатах і говорять про те, що їх покалічили їхні ж найближчі родичі. Жити з цим у сім’ї для них нестерпно. Навіть ховають альбіносів тільки в потаємних місцях, щоб про могилу ніхто не знав, або заливають могилу цементом, бо часто траплялося, що мародери після похорону викопували небіжчика.

За великим рахунком зараз тільки на Занзібарі танзанійські альбіноси можуть себе почувати в безпеці. Тут їх ніхто не зневажає, не ображає, і вони не бояться за своє життя.

Хасан Мосхін одружений: у нього п’ятеро дітей, і вони всі чорні. У його дворі завжди повно дітлахів, вони люблять свого шкільного вчителя, а він любить їх. Я питаю у нього: «Якщо острів – таке безпечне місце для альбіносів, чому б їм сюди не перебратися?»

Адже на континенті, в Танзанії, діти-альбіноси вирушають до школи під охороною поліції. І там уже створені спецшколи для альбіносів, більше схожі на в’язниці.

– Це складне питання, в бідних сім’ях немає грошей.

Тут же, на Занзібарі, ми відвідали школу, де в шостому класі навчається 14-річна Джамала Джума Гола. Якби я не знав, що вона альбінос, то подумав би, що це просто біла дитина.

img_2769
Учителька перевіряє домашні завдання за єдиною в класі партою

У класі на кам’яній підлозі серед однолітків сидить дівчинка, схожа на європейку. Хустка обрамляє кругленьке личко з пухкими щічками.

На білосніжному обличчі – веснянки, кирпатий носик і жвавий погляд. Діти сприймають її як звичайного однолітка, з нею граються подружки.

До речі, школа на Занзібарі – це окрема розмова. Ні, в міських медресе все добре, а от у передмістях і селах – це жах! Діти сидять на бетонній підлозі, парт там немає. В класі разом з Джамалою вчаться 111 дітей! Хлопчики підлогу протирають з одного боку класу, а дівчатка – з іншого. І це не найгірша школа!

img_2799
У школі

Природно, нас у класі всі бурхливо зустрічають, особливо хлопчаки, ми захопили з собою пару м’ячів у подарунок. Але не всі діти-альбіноси, навіть тут, на острові, ходять в школу. Чи то причина в бідності, чи то в страхах і побоюваннях?

Ми знайомимося з багатодітною родиною Саїда Томонда. У нього четверо дітей, і з них двоє, брат і сестра, альбіноси. Ми блукали між африканськими мазанками, і раптом за однією з них, босоніж і в дірявій футболці промчав білий малюк.

Сім’я Саїда навіть не здогадувалася, що ми прямуємо до них у гості. Дивлячись на одяг дітей, я зрозумів, що ця сім’я дуже бідна. Але вони люблять всіх своїх дітей.

Біленьку чотирирічну дівчинку звати Аїша. Вона нас довго соромилася, бо, напевно, вперше, окрім свого брата, побачила білих людей, таких, як вона.

Сім’ю Саїда шкода, бо його діти не можуть вчитися в школі, він це пояснює тим, що вони бояться за Хасана, бояться, що його можуть викрасти, але справа, швидше за все, ще й у фінансах.

Автор матеріалу Євген Рафаловський з альбіносами
Автор матеріалу Євген Рафаловський з альбіносами

Я вірю, що ці діти на Занзібарі залишаться живими і зможуть уникнути тих жахів, які відбуваються з альбіносами на континенті. Я вірю, що у Хасана і Аїші все буде добре.

І все ж крига скресла, і в Танзанії стали хоч якось боротися за життя і долю альбіносів. За участь у нелегальній торгівлі органами альбіносів заарештовано понад 200 чоловік. Серед них є кілька поліцейських, що покривали моторошний бізнес.

Крім страти для вбивць, у країні на державному рівні ввели заборону на практику чаклунів. Якщо вони не припиняють свою діяльність, то повинні бути заарештовані і засуджені. І тепер у парламенті Танзанії обов’язково присутній депутат-альбінос, він отримує депутатський мандат від президента.

Його головне завдання – лобі різних медичних і соціальних проектів для співвітчизників-альбіносів, а також контроль судів і правоохоронних органів, щоб жоден з мисливців за альбіносами не уникнув покарання.

Ну, а неспокійний колись острів Занзібар, де з 1830-го по 1873-й роки работоргівцями було продано майже 600 000 чоловік, тепер слугує справжньою фортецею для беззахисних білих африканців – танзанійських альбіносів!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

7 + 18 =