Сьогодні і вчора преса знову говорить про закриття сміттєзвалища Полігон №5 у селі Підгірці під Києвом. А все тому, що активістам і сільським громадам вдалося привернути увагу журналістів до цієї зони екологічного лиха.

У суботу, 8-го квітня у селі Підгірці відбулися збори громад, на яких були присутні мешканці та активісти прилеглих сіл, представники місцевої влади, фахівці з Київспецтрансу а також Петро Пантелеєв – заступник голови КМДА.

Найбільше громадян цікавило питання – коли і в який спосіб буде закрито Полігон №5. Також громада намагалася висловити своє негативне ставлення до будівництва будь-яких нових потужностей на Полігоні №5, які можуть погіршити і без того незадовільну екологічну ситуацію в регіоні.

Полігон №5 –  без контролю, без документів, без сортування, без очистки

Вся історія Полігону №5 – це вервечка порушень, відхилень від санітарних норм і злочинного недбальства по відношенню до людей та природи.

17857831_1285737881508844_617283689_n

17888675_1285737898175509_496599574_n

Потерпають не лише Підгірці а і сусідні села – Ходосівка, Лісники, Гвоздів, Романків, Великі та Малі Дмитровичі, Безрадичі, тощо. В регіоні, де отруєно воду, грунт і повітря, де за ріденькою смугою деревам вивищуються грандіозні гори відходів, вже можна проводити зйомки пост апокаліптичного трилера.

Смітник, який у 1986 році починався з захоронення радіоактивних відходів, усі подальші роки експлуатувався лише з видимістю дотриманння санітарних норм та без жодного контролю за тим, що і як скидається на Полігоні. Профанацією є навіть дві установки для очищення фільтрату. Одну з них – Vomm – придбали за сім з половиною мільйонів доларів, а потім несподівано виявилося, що для її роботи потрібно забагато газу – 2000 кубометрів на добу. Другу – Rohm, за словами місцевих активістів, вмикають лише час від часу. Та навіть, коли установка Rohm працює і очищує якусь частину фільтрату, в процесі утворюється концентрований фільтрат – суперотрута, яку зберігають тут же на Полігоні. Що з ним робити узагалі ніхто не може сказати.

Несподіванкою для багатьох, присутніх на зустрічі в суботу був той факт, що на Полігоні вже давно добувають біогаз. Там запущено дві черги біогазової електростанції – одну у 2012 році, другу – у 2014 році.  Це обладнання узагалі відсутнє в технічному плані Полігону. Причому, згадано електростанції було фахівцями з Київспецтрансу в контексті закриття смітника, бо газові труби перешкоджають захороненню сміття під шаром суглинку.

Щодо того, кому належить електростанція і куди йде видобутий газ, наразі журналісти з’ясовують.

За технологією шари сміття мають пересипатися шарами ґрунту. Якби так робилося, розрівняти і захоронити велетенські сміттєві гори у Підгірцях зараз було б значно простіше. Найвищі з них сягають 21 метра. Зараз їх засипають  шаром ґрунту значно тоншим, аніж потрібно. Однак, як розрівняти ці плавучі Гімалаї? Як зробити так, аби у майбутньому у процесі перегнивання засипаних відходів, вони не поповзли?…

Не краща ситуація з фільтратом, який може прорвати дамбу і потрапити у місцеві водойми і далі – у Дніпро. Факти виходу отрути за межі полігону не заперечує ніхто. Дамба була збудована з порушенням технологій, тож наростити чи укріпити її наразі непросто а, може, і  неможливо.

Апофеозом всього вищесказаного є той факт, що смітник взагалі є умовно законним. Останні документальні підтвердження законності роботи Полігону – Договір на використання земель під звалище, термін якого збіг ще у 2001 році та проектна потужність Полігону, складена до 2003 року. Жодних нових діючих документів на експлуатацію цих земель під Полігон ніхто в сільраді Підгірців не бачив. Можливості Полігону №5 давно вже вичерпані. Отже, Полігон існує 30 років і останніх 15 років сміття сюди звозять безконтрольно а, може, і незаконно.

За статистикою – з 30 тисяч сміттєзвалищ в Україні задокументованими є лише п’ята частина. Підгірцівський полігон також опинився серед тих, невизначених.

За офіційними даними Міністерства екології та природних ресурсів за останні 25 років з тридцяти тисяч українських сміттєзвалищ жодне так і не було закрите. Попри те, що деякі з них уже перетворилися на зону екологічного лиха – як Полігон №5 у Підгірцях під Києвом чи сумнозвісне Грибовицьке сміттєзвалище на Львівщині – жодного проекту щодо цивілізованої рекультивації так і не існує.

Нинішнє керівництво КМДА в особі мера Віталія Кличка та його заступника Петра Пантеллеєва, на щастя, розпочало діалог з місцевими громадами. Нагадаємо, восени, коли місцеві активісти разом з журналістами перекрили проїзд сміттєвозів на звалище, у Підгірці, аби розібратися у ситуації, до них до  приїхав мер Віталій Кличко. Після цього депутатами Київради було прийняте рішення про поступове закриття Полігону у 2017-2018 роках.

Схоже, чиновники самі нажахані масштабом екологічного лиха у Підгірцях. Складність закриття Полігону – не лише у відсутності альтернативного місця для вивезення та переробки сміття. А і у теперішньому критичному стані звалища площею 64 га, яке складається з непосортованих і звалених у величезні гори усіх підряд відходів, яких вже накопичилося 35,6 млн кубометрів. Ще небезпечніші озера фільтрату, які сягають вже до 15 метрів глибини, об’єм отрути збільшується щодня.  Через таку експлуатацію Полігону, він став бомбою вповільненої дії.

Петро Пантелеєв: “Сміттєспалювального заводу у Підгірцях не буде”

«У цьому році передбачено почати розробку проекту рекультивації, фактично – закриття карт полігону. Що таке рекультивація? Це перетворення сьогоднішньої ситуації на полігоні на екологічно безпечну. Це ряд заходів, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків існування полігону для майбутніх поколінь», – пояснює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Він розповідає, що до рекультивації будуть залучені як вітчизняні, так і іноземні спеціалісти. Як приклад Пантелеєв наводить Німеччину, де звалища уже майже десять років закриті взагалі, а сміття на їх колишніх територіях впорядковане та не загрожує оточуючому середовищу.  Відповідно до рішення Київради полігон твердих побутових відходів у Підгірцях мають повністю закрити до жовтня 2018 року. Однак на цьому роботи не закінчуються, адже накопичені терикони сміття все одно треба правильно зберігати, а звалище – експлуатувати.

Також, за його словами, буде у 2-2,5 рази розширена існуюча лінія з переробки фільтрату. Модернізована станція зможе очищувати близько 200-250 кубометрів рідини на добу, замість 100 кубометрів зараз.

Кілька років тому у КМДА існувала ідея побудови восьми сміттєспалювальних заводів у межах Київщини, зокрема, і у Підгірцях. Такий варіант утилізації сміття колись був доволі популярний у Європі, зараз цивілізований світ відмовляється від сміттєспалювальних заводів, оскільки вони дуже забруднюють довкілля та продукують небезпечні викиди.

В Україні функціонує лише одне подібне підприємство – «Енергія», що входить у холдинг ДТЕК Рината Ахметова. Завод розміщений прямо посеред міста, у Дарницькому районі. Коли підприємство будувалося, ця частина Києва була зовсім незаселеною, однак сьогодні, коли район густо забудували новобудовами, жителі постійно потерпають від наслідків діяльності заводу. Тільки нещодавно завод почали вдосконалювати та встановлювати сучасні очисні фільтри. Єдина перевага такого підприємства полягає у тому, що сміття на ньому перетворюється на тепло для навколишніх будинків. Вже тривалий час мешканці прилеглих до заводу мікрорайонів ведуть боротьбу за закриття заводу.

Тим часом, за даними Всесвітньої організації здоров’я Україна вже опинилася на 1 місці за смертністю від несприятливого екологічного середовища. Нові сміттєспалювальні заводи, побудовані за застарілими технологіями, лише погіршать цю статистику. Вихід є: сміття необхідно сортувати, щоб спалювати тільки те, що не можна утилізувати в інший спосіб. Окрім того, сміттєспалювальні підприємства мають бути обладнані сучасним очисним обладнанням. Однак, екологи та ГО, що опікуються питаннями сортування сміття та збереженням довкілля попереджають – не можна покладатися лише на порядність інвесторів. Доки в Україні повсюди не впроваджено сортування сміття і немає законодавчої бази для контролю за екологічністю переробки і спалювання – годі і сподіватись на позитивні зрушення.

На щастя, Київська влада, відмовилася від ідеї будувати сміттєспалювальні потужності у Київській області, зокрема, і через економічну недоцільність.

«Будувати сміттєспалювальний завод у Підгірцях ніхто не буде, бо мотивація таких заводів – одночасний продаж тепла. Це економічно недоцільно. Сміттєпереробний – можливо. Але це питання потрібно вирішувати із місцевою громадою», – сказав журналістам Пантелєєв.

Сміттєпереробні потужності так чи інакше потрібні столиці, особливо, якщо Полігон №5 буде закритий.

«Місто планує побудувати кілька сміттєпереробних підприємств як у межах міста, так і поза межами. У цьому році ми починаємо проектувати два сміттєпереробні заводи, що прийматимуть міське сміття», – анонсував заступник КМДА.

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

thirteen + 1 =