Богдан Бродовський – директор і засновник яхтового агентства «ББЯхтинг». Народився у Варшаві. За освітою – психолог. В Україні живе з 2008 року. 2009 року заснував яхтове агентство. Має двох дорослих синів: Лукаша і Мачека, теж яхтсменів, живуть у Польщі. Шкіперський стаж – 36 років. На яхті проводить 180 днів на рік

Що тебе привело з Польщі на українські землі?

У Польщі яхтинг – таке ж популярне заняття, як їзда на велосипеді чи катання на лижах. Десятки тисяч поляків «окуповують» водний простір – озера, ріки і Балтійське море, проводячи своє дозвілля під вітрилами. Я був дуже здивований, коли виявив, що в Україні, яка має стільки морів, катання на яхті є справою для обраних. Яхтинг здавався чимось недосяжним і страшенно дорогим задоволенням.
Чотири роки тому більшості українців було важко уявити, що можна самостійно взяти в оренду яхту, самостійно керувати нею, і робити це в будь-якій точці земної кулі.

І що змінилося за цей час?

Наша компанія довела, що стати капітаном не важко, і кожен охочий може це зробити. Скажімо, місячний курс теорії в Україні + тижневий практичний курс в Хорватії – і ви готові управляти вітрильником. Звісно, потрібна подальша практика, навички, але то діло наживне. Все просто і мало чим відрізняється від управлінням автомобілем.
За чотири роки ми підготували майже шість сотень шкіперів, які тепер самі орендують яхти, катаються з друзями і родинами. А багато з них стали навіть нашими конкурентами (сміється).

Головна фобія в яхтингу – морська хвороба. Чи справді це велика проблема, що перекреслює всі інші переваги відпочинку на яхті?

Ні, зовсім не так. Переважна більшість людей досить швидко адаптується до специфічних умов. Достатньо доби, щоб вестибулярний апарат почав сприймати море як нормальне середовище. А за дві доби вас почне хитати вже на суші… Навіть коли захитало в морі – не трагедія. Станьте за штурвал, сконцентруйтеся на горизонті, й симптоми ослабнуть. Звісилися за борт погодувати рибок? Згадайте Гораціо Нельсона, знаменитого англійського адмірала. Навіть морська хвороба, від якої англієць страждав усе життя, не завадила йому здобути перемогу при Трафальгарі.

А тебе самого захитує?

На початку дев’яностих я зібрався емігрувати в США. Оскільки грошей майже не було, вирішив приплисти туди на кораблі. З Польщі я дістався до Гамбурга, там досить довго тинявся у порту, аж поки мене не взяли на попутне судно помічником кока. Ми вийшли в море, пройшли Ла-Манш… Єдине, що пам’ятаю, блював на всі боки. Зрештою команді це набридло, мене добряче напоїли чи то горілкою, чи віскі, я спав мертвим сном цілу добу. І потім жодного разу мене ніколи не нудило. Однак і міцних напоїв з того часу вживати не можу.

Де найкраще відпочивати на яхті?

Дивлячись з якою метою. Для спокійного сімейного відпочинку найкраще підходить акваторія Середземного моря, з травня по жовтень. Греція, Хорватія, Туреччина, Іспанія, Італія. Безліч островів, бухт, мальовничі береги, міста та історичні місця. Безпечно, цікаво і комфортно. Найдешевше у Греції, найдорожче – в Хорватії чи Франції.

Ну а тобі де подобається найбільше?

Головне – гарна команда. Тоді місце значення немає.

Ну добре, з командою все гаразд…

Мабуть, Хорватія. Я там почуваюся неначе вдома. Загалом провів у Хорватії майже рік на яхті. З екзотики – Мальдивські острови.

Який випадок був найскладнішим у твоїй яхтовій кар’єрі?

Як це не дивно, у Хорватії. Ми стояли на якорі біля острова Малий Дрвеник, це Далмація. І раптом налітає шквал, якого я ні раніше, ні, дякуючи Богу, пізніше ніколи не бачив. Усе враз стало темним, вода навколо яхти закипіла, видимість – нуль. Мене лупило в обличчя чи то дощ, чи морська вода, чи град. Я ввімкнув повний газ уперед, бо якір поповз і нас потягло на скелі. Двигун працював на повній потужності, але цього не вистачало й кам’янистий берег наближався. І сталося диво – якір зачепився за щось на дні і яхта зупинилася. Я озирнувся назад: тузік (надувний човен), який важить півцентнера, висів над водою горизонтально, немов повітряний змій. А коли глянув на прилади, то не повірив своїм очам: швидкість вітру сягала 100 вузлів! Це майже 200 кілометрів на годину!
Черговий порив вітру схопив маленький шматочок змотаного стакселя (переднього вітрила), розгорнув його і розірвав на клапті.
За півгодини шквал вщух. З каюти вилізла злякана команда, подивилися на мене як на героя. А у самого тряслися піджилки. А коли зиркнув на своє відображення в дзеркалі, то злякався: обличчя було синє й подзьобане краплями.

І окрім стакселя нічого не пошкодилось?

На щастя, ні. Потім я пірнув, пройшов по ланцюгу аж до якоря, на глибину метрів дванадцяти. Якір міцно зачепився за камінь на дні. Це нас і врятувало. Хоча за стаксель довелося віддати чартерній компанії дві тисячі євро.

Коли ти почав займатися вітрильним спортом?

У моєму випадку спортом назвати це важко. Коли було років шістнадцять, знайомі хлопець і дівчина дали мені свою невеличку яхточку. Щоб я їм не заважав насолоджуватися одне одним. Було це на озері поблизу Варшави. Мені показали, як піднімати вітрило, і я пішов. Спочатку дуже подобалося, аж поки не виявив, що зовсім не розумію, що робити. Перше плавання закінчилося в очеретах, а потім я ще кілометрів зо два тягнув судно за собою, повертаючись до місця старту. Парочка зустріла мене жартами. Це настільки мене розізлило, що я почав ходити на морські курси.

Ти вчився яхтингу в Польщі?

І не тільки. Ми ходили до Голландії, Англії. Брав участь в одному з етапів навколосвітньої подорожі.

Що то був за етап?

З Іспанії через Атлантику до Аргентини, майже до мису Горн. Хоча це місце вважається одним з найсуворіших у світі, ми застали яскраве сонце й повний штиль. А от наступній команді, яка прилетіла нам на зміну, зустріч з мисом випала по повній програмі: шторм з гігантськими хвилями.

20131006_141217

Крім епізоду в Хорватії, які ще були морські випробування?

Якось ходили навколо Великої Британії. Перший тиждень погода була чудова, а наступні два – суцільні шторми. І хоча у команді новачків не було, захитувало і досвідчених моряків. Постійна втома. Всередині каюти – холодно, вогко. І сморід: від мокрого одягу, немитого тіла, їжі, яка виливається з плити, солярки.
І коли ми повернулися в Голландію, прийшли в марину, пришвартувалися до причалу, то одразу попадали на пірс. Просто лежали, незважаючи на дощ і перехожих з фотоапаратами. Це був кайф! Та поїздка й досі стоїть перед очима.

Чому шторми так приваблюють і лякають одночасно?

Тому що це дика стихія. Шторм не можна вимкнути, його можна лише пережити. І або набратися досвіду, або… Головне, знову таки, команда на яхті. З гарним екіпажем можна пережити будь-які погодні перипетії.

Чим круїз на яхті відрізняється від спортивних перегонів?

Я брав участь в одноденній гонці на Балтиці. Поставили завдання – крутити лебідку, яка виглядає як велосипедні педалі. Переді мною були дві лампочки: зелена й червона. Загоряється одна – кручу вперед, друга – назад. Я був схожий на собаку Павлова: діяв рефлекторно й бездумно. За цілий день не побачив ні моря, ні інших яхт. Тільки дві лампочки.
А круїз – це насамперед задоволення. І для шкіпера, і для команди.

Що для тебе є критерієм успіху в твоїй діяльності?

Для мене важливо, щоб якомога більше людей відкривало для себе світ яхтинга. Він божевільно красивий і мені хочеться поділитися цим світом з усіма. І чим більше людей долучиться до нього, тим успішнішим я почуватимусь.

Розмовляв Василь Біленко

 

  • Агентство «ББЯхтинг» проводить підготовку шкіперів за програмами найавторитетніших світових шкіл яхтинга – RYA (Королівська вітрильна асоціація) та ISSA (Міжнародна асоціація вітрильних шкіл). По завершенню навчання випускники отримують міжнародні сертифікати, які визнаються по всьому світу.
    www.bbyachting.com.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

nine − 7 =