Ми в яхт-клубі «Оріяна» міста Вишгород. На території – спеціалізований яхтовий магазин, ресторан «Веселий бакенщик», заправка і причал, де на нас чекає яхта «Оріяна 33». Вона – місцевого, вишгородського, виробництва. Виготовлена за французьким проектом Joubert-Nivelt Design. У 2005 році року у Вишгороді було налагоджене серійне виробництво таких яхт

Василь Біленко

Капітан Юра Андреєв – досвідчений вишгородський мореход, відшвартовує яхту, і ми виходимо на воду. Курс на південь! Від Вишгорода до Чорного моря рівно 870 кілометрів, але то для нас далеченько, тому, враховуючи ліміт часу, перевіримо гирло Десни. Вітру немає, до заходу сонця години дві, не жарко і не холодно, для короткої ознайомчої неспортивної прогулянки самий раз.

Крім яхти, на воді кілька моторок і баржа, яка привезла пісок із Десни.

dsc_1100
Бакен на Дніпрі. Вночі не світиться

Проходимо сірий бакен «183», який позначає лівий край фарватеру.

– Через півтори-дві години ви помітите, що бакен нахилиться у бік Києва. Це сотні тисяч киян увімкнуть у своїх квартирах світло, телевізори, електроплити і чайники. Споживання електроенергії різко збільшиться. На турбіни Київської ГЕС подадуть більше води і течія в Дніпрі зросте на півтора-два кілометри, – пояснює тонкощі роботи гідроелектростанції капітан.

Яхта рухається вниз по течії зі швидкістю 4–6 вузлів (це 7–11 км/год.). Зліва по борту – острів Великий. Згори цей шмат суші нагадує підкову, внутрішня частина якої – широка затока. У суботу-неділю острів Великий окупований любителями водного відпочинку. Із великоострівної затоки добували пісок і тому глибини тут «морські» – 10–15 метрів. Якір зручніше кидати біля берега, там доволі мілко.

За Великим із Дніпром сполучаються одразу дві водні артерії: обвідний канал і Десна.
Обвідний канал насправді є самим Дніпром; він йде паралельно Київському морю, але з морем не перетинається. Канал прорили у 1960-х роках під час спорудження Київської ГЕС і на період будівництва греблі води Дніпра спрямували по обвідному каналу.

%d0%b4%d0%b5%d1%81%d0%bd%d0%b0

Десна немов гігантська 1130-кілометрова змія (гляньте на карту, як ця ріка покручена) «кусає» Дніпро і вприскує в нього свої насичені йодом і залізом води.

dsc_1111

«Десна», – читаємо на знаку, встановленому на правому березі річки. Як це не дивно звучить, але ми йдемо по Десні на яхті! Востаннє у цих місцях був ще до Чорнобиля; подорожували на водометі з Києва у село Літки.

Ехолот, встановлений на яхті, показує не лише глибину – 5–7 метрів для Десни дуже непогано, але й наявність риби. Так от, відповідно до приладу, під нами вовтузяться зграї риб, начебто ми не на річці, а в казанку з юшкою.

dsc_1119
Рибалка в гирлі Десни. Позаду видно Київську ГЕС

Обидва береги Десни окуповані рибалками, що підтверджують показання приладу.
Правий берег всіяний допотопними щитовими хатками на палях, щоб уберегтися від високої води. Це територія «Десни» – бази відпочинку «Укртелекому». Останні серйозні паводки на Десні були в 1999 і в 2010 роках: тоді рівень води зріс на 3-5 метрів. А дорога по дамбі, що відділяє Десну від Десенки, і вздовж якої ми зараз підіймаємося вгору по річці, була під водою.

– Далі не підемо, – говорить наш капітан. – Десну перетинає ЛЕП, висоти нашої щогли якраз достатньо, аби торкнутися дротів із напругою у сотню тисяч вольт і влаштувати грандіозний феєрверк.

68800817
Хатки на палях у гирлі Десни

Юра розповідає, що лінії електропередач є найбільшою небезпекою для вітрильних яхт на Дніпрі. Капітани інколи недооцінюють ситуацію і намагаються прослизнути між високовольтною лінією і рікою. Яхта виявляється слабкішою, і хоча електрозаряд проходить через щоглу у воду, місця кріплення стоячого такелажу (троси, які утримують щоглу у вертикальному положенні) вигорають і човен потребуватиме тривалого ремонту.

– Часом в ЛЕП в’їжджають уночі, намітивши собі для стоянки якусь мальовничу затоку, як, наприклад, он та, – показує рукою на Десенку. Над нею якраз і провисли електричні дроти. Уночі ж їх не видно…

Другою небезпекою на воді є п’яні власники швидкісних моторних катерів. Тому треба завжди бути уважним. А загалом водники – народ спокійний і доброзичливий. Головний принцип – не заважай іншому. Якщо твоя улюблена бухта вже зайнята – знайди іншу, збережеш власні нерви.

%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b0-26
«Оріяна-33» йде курсом фордевінд (вітер дме у спину). Вітрила рознесені «на метелика»: зліва – грот, праворуч – генуя

– На «Оріяні» я пройшов від Київського моря аж до Черкас. Нижче по Дніпру не спускався через черкаський міст. Він занизький для щогли «Оріяни» (16 м), а завалювати її, а потім ставити знову, після проходження мосту, і важко, і довго.

Я пригадую, як організований яхтинг на польських Мазурах. Усі вітрильники мають спеціальну систему, яка дозволяє швидко і просто опускати і підіймати щоглу, аби пройти під численними містками.

Та і без завалу щогли простору для такої яхти, як «Оріяна», більш ніж достатньо. Від початку Київського моря, де Дніпро ще річка, а не водосховище, і до Черкас – 270 кілометрів. А це плавні, бухти, затоки, острівці, маленькі села і мегаполіс, незаймана, дика природа і дорогі ресторани біля води, де можна легко витратити купу грошей.

Ще одна цікава атракція у київських яхтсменів – проходження шлюзу. Наближаючись до цієї гідротехнічної споруди, яка дозволяє здійснювати навігацію у водоймах з різними висотами води, капітан телефонує до диспетчера, отримує дозвіл, заходить у шлюз і швартує своє судно до бочки, яка підіймається або ж опускається разом із водою. Якщо ж яхту припнути до нерухомих частин шлюзу, то вона або повисне, або потоне.

Ворота шлюзу замикаються, вода стрімко прибуває (витікає) і ви , наприклад, з рівня Київського моря опускаєтеся на рівень Дніпра в районі Києва. Перепад висот – 11,5 метра.
За кожне шлюзування доводиться платити – близько 300 грн. в одну сторону.

– Стіни Канівського шлюзу високі, з яхти не вилізеш, – ділиться своїм досвідом Юра. – Тому працівники шлюзу опускають до яхти відро, в яке ти кладеш гроші і документи. Відро підіймають, здійснюють формальності, а потім знову ж таки у відрі повертають документи власникові. Такі ось «сучасні» технології в дніпровській навігації.

Сонце зникає за горизонтом, і ми повертаємося додому. Солов’ї змагаються із жабами у вокалі, легкий річковий туман змішується із димком і пахощами юшки та шашликів на берегах Десни.

Доходимо до бакена «183», який накренився до Києва і залишає за собою смугу розірваної води. Течія зросла, бо мільйонне місто повернулося у свої домівки й увімкнуло електрику. І тільки бакен – темний: лампочку з нього хтось поцупив…

%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b0-11
Корпус яхти «Оріяна-33» сконструйований для перегонів під вітрилами
%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b0-14
Директор «Оріяна Шип Ярд» Артем Соковнін на яхті власного виробництва

Що робити на яхті у Києві

Прогулянка на день (півдня)
Запасайтеся провіантом, водою і алкоголем. Бо плавання під вітрилами, купання у бухті, катання на тросі за яхтою, волейбол (футбол) на пляжі неслабо збуджують апетит. Як ваші запаси закінчаться – наступним пунктом подорожі стане прибережний ресторан.
Як правило, денні прогулянки закінчуються або «хочу ще», або ж купівлею власної яхти.

Прогулянка на два–чотири дні
Найголовніше для таких подорожей правильно підібрати екіпаж. Інакше якийсь скиглій чи скандаліст (про що ви раніше й не здогадувалися) перетворить яхт-тур на школу виживання. Отже команда ідеальна і тоді ви відкриєте для себе: особливості «мажорної» архітектури Кончі-Заспи, дніпровські кручі Халеп’я і Витачіва, відбудовану церкву на місці затопленого села поблизу Ржищева, півострів Трахтемирів, де колись жили козаки, а потім землі заграбастав колишній голова «Нафтогазу» Ігор Бакай, етнографічний музей Переяслав-Хмельницького, покинуте село Бучак, де зняли не один український кінофільм.

Вартість задоволення
Оренда яхти з капітаном коштує 600–800 грн/год. Додатково оплачується паливо.
При оренді більше 5 годин – знижка 10%

3344970841971911588_n

Яхта «Оріяна-33»
Довжина – 10 м
Ширина – 3,4 м
Осадка – 0,7 / 2,0 м
Кількість спальних місць – 6
Крейсерська швидкість – 5–7 вузлів

%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%8f%d0%bd%d0%b0-17

www.oriyana.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

19 − nine =